неділя, 29 червня 2014 р.

Дивний день

З самого ранку день не задався… Прокинувся від дивних звуків за вікном наче хтось дуже великий шепотів за вікном мантри...Визирнув на вулицю. Нічого не змінилося - важке фіолетове небо та спекотно-червоне сонце…і знову ця грьобана спека - це його дуже нервувало… Дружина якось дивно подивилась  і щось почала говорити про сніг, мороз, втому, бурмотіла щось знову незрозуміле… - з чого ти взяла що я перевтомився? І де мої шорти? Ні я не замерзну! - крикнув... останніх декілька місяців вона дуже дуе змінилася і ці постійні експеременти з зовнішністю. Зранку волося зелене, ввечері якесь вогняно синє… - це все спека, проклята спека і фіолетове небо… він рвучко вийшов на вулицю…немає чим дихати… машина чомусь довго не хотіла заводитися, а коли нарешті завелась постійно горіла лампочка що двигун холодний. - хоч комусь сьогодні холодно… їхати теж було важко, окрім звиклих заторів, машина дивно поводилась то пробуксовувала, то неначе її заносило... мабуть асфальт настільки розпечений що плавиться і тече...
В холлі офісу зустрів дивних створінь- одні з червоною шкірою, інші з зеленою і всі говорили на якійсь дивній мові…..Мабуть якісь іноземці, напевно новий контракт підписали… знову відрядження, знову безсонні ночі… злість зову закипала в ньому… поки добирався до свого кабінету на сьомому поверсі-не зустрів жодного знайомого… дивно, дуже дивно… , а ще будівля якась вся чорна як граніт блищить… - мабуть це все через те червоне сонце, подумав він, широко розкривши вікно в кабінеті… СПЕКОТНО!!!! І ніякого охолодження в кабінеті… нервував ще більше… сів за ноутбук і тільки зараз помітив,  що йому його замінили - ну нарешті !!! три місяці листів у підтримку! три місяці доводив що старий ноутбук поламаний, що на ньому час від часу з’являються якісь дивні символи і він не може читати!!! Нарешті до них дійшло! Ха!.. НІ!!! НІ!!!! НІ!!!! Знову ці дивні символи!!! Вони тепер і на клавіатурі… вони знущаються з мене!!!! Злість його переповнила!!! І ЧОМУ В МЕНЕ НАЙМЕНШИЙ КАБІНЕТ! МЕНІ НЕ ЗРУЧНО! МОЇ КРИЛА НЕ ПОМІЩАЮТЬСЯ! Зкинув зі столу ноутбук, підійшов до вікна і вистрибнув - як же добре летіти!!! -подумав він, розгорнувши крила, посміхнувся і закрив очі…
Десь було чутно завивання сирен швидкої… він лежав на офісній парковці. сніг навколо почав червоніті від крові, розпливаючись плямами в різні сторони… посмішка на вустах, сіре небо в очах та не природньо вивернута шия…

Немає коментарів:

Дописати коментар