Ангел

 Дмухнув вітер, тихо привідкрилося віконце... До кімнати непомітно залетів Ангел.. Підлетів до дорослого мужчини та легенько дмухнув йому між лопатками... Його наче жаром обдало...Мітка Ангела.. Вона залишиться з тобою назавжди і оберігатиме тебе...
Він прокинувся. Сердце калатало і намагалось вистрибнути з грудей, - який дивний сон... сон який снився йому вже не раз але сьогодні Ангел заговорив з ним у перше.
Втоми як не було. Незважаючи на пізню годину і дощ він одягувся і вийшов на вулицю. Довно забуте відчуття спокою і рівноваги переповнювало його. Давно, дуже давно, а може і ніколи, не було йому так добре. Він йшов під дощем по нічному місту з посмішкою блаженого на вустах і темрява наче відступала, ховалась в закавулки. І тільки одна думка крутилась в голові - Ангели бувають рудими?..