Надобранок

Діалог між тілом (Т) і мозком (М). Початок діалогу, десь о пів на третю ночі:

(М) - О! Кльово вже відпочив!

(Т) - на годинник глянь...

(М) - дивно тай годі, ще нічка а я такий бадьорий!

(Т) - бл@, на годинник подивися і замовкни!!!!

(М) - хм... треба мабуть почитати...

(Т) - ну ок, - нехотячи виповзає з під ковдри, плететься за телефоном,

- я тоді ще в нужник раз вже вилізли на холод...

(М) - і так де читали... з якоооого місця, де закінчив мммм... - позіхає і вирубається...

Телефон висковзує з рук і б'є по чолі...

(М) - та блін! чого будити! Я вже спав давно!

(Т) - тсссссс, давай я тебе ось так зручніше вкладу і спимо....

(М) - а памятаєш отой фільм, якже він...ммм.... ну...

(Т) - може на інший бочок...

(М) - фільм то фігня, завтра головне не забути зробити наступне... Діставай давай ручку треба записати...

(Т) - йди в сраку, засинай блін!!!

(М) - нє... а кіношка була прикольна... чи то книжка... гггг....

(М) - а якщо теорію про багатомірність світів наклачти на постулати фізики...

(М) - як ж той віршик, в ну в того як його, ну....

(М) - я не здамся без боююююю... 

................................................................

Весело співав будильник, вже цілих 15 хвилин, та ми його не чули.....

Надобранок....