Щось приходить у Твоє життя
А щось із нього тікає...
Щось просто йде в забуття
Щось нове як сніг лягає
Засипає рани життя
На твоєму шляху у вічність
Проходиш повз випалені поля
Емоцій, думок, криків
І далі йдеш...
Десь швидше...
Десь зовсім повільно
Біжиш подекуди навманя
Щоб швидше прожити
Смакуєш залишки болю
Збираєш до купи сміття
Назавжди забутих розпуттів...
І йдеш...
Немає коментарів:
Дописати коментар