Сьогодні у моєї доньки п'ять років. З самого ранку купа позитиву - подарунки, вітання, гості. Влаштувала донька маленький виступ. Віршики пісеньки українською, російською, англійською. Їй всього лише п'ять, неймовірно тішусь, що вона паралельно з українською вивчає англійську та російську. Зовсім недавно, розповідав доньці про гімн,про герб,про прапор України. Казав, що це є символи нашої держави.... Казав, що найголовнішим символом є мова. Прикро, що в такий день, на державному рівні вирішили прийняти такий закон. Розумію що це "гопота" при владі намагається замилити очі на всі ті злодіяння, які вони чинять. Роздути "теракт" не вдалось, так тепер давайте останній козир розіграємо - мова.
На привеликий жаль, немає в нас такого лідера, за яким би пішли люди. Якому вірили б. Ще свіжі спогади про помаранчеву революцію, та те розчарування, яке прийшло пізніше.
На мою думку, найменше що кожен може зробити в такій ситуації це говорити, писати, думати українською. Намагатись усіма своїми діями популяризовувати українську мову, культуру...
лидер не потрібний, наш шлях - колективна свідомість а не лидершип.
ВідповістиВидалити