Тісно

Щей ніби не пізно, та блимають ліхтарі,
На вулиці осінь, а тепло в ночі.
Їду до дому, скрізь вулика місто.
Та в мандри так хочеться.
Тісно...

На папері

Писалося щось на папері

Зловивши миті гармонії

Старанно виводив букви

Писав душі слова

Лягали слова у стрічки

Шукав коштрубаті рими

Добігла кінця сторіночка

Перегорнув...

Перегорнув і продовжував

Аж поки старчило чорнила

Писав і писав не вчитуючись

Слова самі прибували

Сторінка за сторінкою

А рима все не складалася

Та  писалося, писалося...

Остання сторіночка книжечки

Вже місце незаймане скінчилося

На останньому слові вірвалася

І думка, чорнило, і книжечка...

Закрив, покурив, і забув

Відклав до довго ящика

Залишив вогню читання

А може нащадкам істину

І йдеш

Щось приходить у Твоє життя

А щось із нього тікає...

Щось просто йде в забуття

Щось нове як сніг лягає

Засипає рани життя

На твоєму шляху у вічність

Проходиш повз випалені поля

Емоцій, думок, криків

І далі йдеш...

Десь швидше...

Десь зовсім повільно

Біжиш подекуди навманя

Щоб швидше прожити

Смакуєш залишки болю

Збираєш до купи сміття

Назавжди забутих розпуттів...

І йдеш...