Діалог між тілом (Т) і мозком (М). Початок діалогу, десь о пів на третю ночі:
(М) - О! Кльово вже відпочив!
(Т) - на годинник глянь...
(М) - дивно тай годі, ще нічка а я такий бадьорий!
(Т) - бл@, на годинник подивися і замовкни!!!!
(М) - хм... треба мабуть почитати...
(Т) - ну ок, - нехотячи виповзає з під ковдри, плететься за телефоном,
- я тоді ще в нужник раз вже вилізли на холод...
(М) - і так де читали... з якоооого місця, де закінчив мммм... - позіхає і вирубається...
Телефон висковзує з рук і б'є по чолі...
(М) - та блін! чого будити! Я вже спав давно!
(Т) - тсссссс, давай я тебе ось так зручніше вкладу і спимо....
(М) - а памятаєш отой фільм, якже він...ммм.... ну...
(Т) - може на інший бочок...
(М) - фільм то фігня, завтра головне не забути зробити наступне... Діставай давай ручку треба записати...
(Т) - йди в сраку, засинай блін!!!
(М) - нє... а кіношка була прикольна... чи то книжка... гггг....
(М) - а якщо теорію про багатомірність світів наклачти на постулати фізики...
(М) - як ж той віршик, в ну в того як його, ну....
(М) - я не здамся без боююююю...
................................................................
Весело співав будильник, вже цілих 15 хвилин, та ми його не чули.....
Надобранок....
