Запах квітів... моєму брату...

Запах квітів...
Задушлевий запах квітів по всій квартирі... Такий кислий солокий, аж паморочиться в голові...
Навколо труни натовп в чорному... Хтось тихо втира сльозу... хтось душить в собі крик... кулаки стиснулися до хрускіту кісток... Важко...
Негоден підняти очі...
Тільки одне питання в голові - чому??? Чому!!!????
Чому так болить? Чому важко говорит?
Там, по той бік Царство Небесне...
Він там там...
Не ридаймо, відпустімо...
Йому вже зараз краще ніж нам...
Нам живим...

Брате, вже зараз ти знаєш відповіді на всі питання...