понеділок, 21 липня 2014 р.

Існував...

Добре що цей день закінчується... Такий довгий, гумовий день... весь день поспішав кудись, невстигав... а він все не закінчувався...
За вікном темно...Ніч важкою, липкою темрявою огорнула все, непринісши з собою такої бажаної прохолоди. Навпаки, повітря наче згусло, сповзаючи по спині тонкими краплями липкого поту... Ще трішки, зовсім трішки і він щезне... щезне цей день... Щезне як і сотні а може і тисячі, таких одинаково сірих... ні мабуть навіть не сірих, сірий це колір, а ті дні їх наче і не було... безколірні дні, дні примари... Щезне примарою не залишивши по собі, окрім дати в календарі, нічого...
Нічого?! Зовсім нічого??? Може спогади?! Чи запах?! Картинка якась?! Хоть щось!!!! Ні, ні, ні...
Що ж сьогодні було??? Так... зараз пригадаю... зараз... прокинувся о... зранку... на вулиці здається дощ? Так дощ! Ні то вчора було... чи позавчора? Далі, далі... Був на роботі... щось робив... навіть намагався комусь допомогти... в чомусь дати пораду... щось корисне розповісти намагався...  обід... розігрітий в мікрохвильовці... а їв... так щось я їв... не можу пригадати смаку... чай пив з молоком... ні то кава була...
А ще ота дівчина яка мені посміхнулася... така світла, привітна... вона продавець в... де я її бачив... ще в неї така смішна сова на футболці... вона казала щось про... далі далі... дорога, дорога, ще дорога... поспішав... куди? Куди поспішав? До дому? Чи... далі далі... вечір їду в магазин... список продуктів... далі далі... каса, черга, візок, все гарно спакуват по сумкам... далі, далі... далі? А далі ніч... ще декілька хвилин і новий день... в що ж сьогодні??? Сьогодні я просто існував... а так хотілося ЖИТИ...

Немає коментарів:

Дописати коментар