Творив господь шість днів.
Шість довгих днів, не тих днів що людських, а тих що Божих. Творив старанно по Божому, творив і посміхався. Творив і вже безмежно, по Божому, любив свої творіння. Творив шість днів. Втомився. На сьомий день замислився.
Сидів та думав про творіння свої. Чи добре їм буде у створеному? Так, буде! Пройдуть свій шлях, той який оберуть. Пройдуть та прийдуть до Батька свого. Прийдуть усі. Прийдуть бо в любові ростуть.
Посміхнувся та пішов. Його ж діти до нього прийдуть. Пішов…
А що ж діти…
А далі ви й самі знаєте…
А він десь там чекає…
Посміхається…
Діти ж прийдуть...
Привсячується Вогнику.
