П'ятнична симфонія мого міста)

 П'ятниця. Вечір. На вулиці немає спеки і хочеться прогулятись. Вирішив пройтись вуличками старого міста. Тими маленькими капілярчиками міста, чи то скоріше нотками. Нотками, з яких складається симфонія. Симфонія мого міста. Хтось колись сказав, що моє місто - це симфонія, яка застигла в камені.
 Прогулююсь... На вулиці багато музикантів. Хтось співає власних пісень акомпануючи собі, хтось виконує відомі мелодії. Гітари, скрипки, барабани, сопілки... У вірменському дворику дівчинка зі скрипкою грала дуетом з африканським барабаном. Дивна і заворожуюча, але така мелодійна, музика. Плач та сміх скрипки під африканські ритмічні мотиви.
 Йду далі... Від одних ритмів до інших мелодій, йду блукаючи нотками міста. Спокій і рівновага помаленьку витісняють напругу останніх днів. З Музею Ідей лунає рок. Старий добрий класичний рок. Концерт просто неба. Зупинився послухати. Краще року тільки рок.
Час йти додому. Заряд позитиву на всі вихідні. Ось така п'ятнична симфонія мого міста.